Anticorruption lecture
  • Зміст
  • Передмова
  • Вступне слово
  • Еволюція явища корупції: історичний ракурс
  • Визначення терміну «корупція»
  • Типи корупції
    • Хабарництво
    • Патронажна система
    • Непотизм (кумівство)
    • Захоплення держави
    • Лобіювання
    • Шахрайство
    • Зловживання владою або посадовим становищем
    • Розкрадання
    • Розтрата
    • Політична корупція
  • Чинне законодавство
  • Структура антикорупційних органів України
    • Національна рада з питань антикорупційної політики
      • Завдання національної ради з питань антикорупційної політики
      • Склад національної ради з питань антикорупційної політики
    • Національне антикорупційне бюро України
      • Підслідність НАБУ
      • Обов’язки НАБУ
      • Приклади поточної діяльності НАБУ
    • Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)
      • Повноваження НАЗК
      • Члени агентства
      • Приклади поточної роботи НАЗК
    • Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)
      • Завдання та функції САП
    • Державне бюро розслідувань (ДБР)
      • Підслідність ДБР
      • Структура і чисельність ДБР
      • Приклади роботи ДБР
    • Вищий антикорупційний суд
      • Повноваження ВАС
      • Склад ВАС
      • Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ)
Powered by GitBook
On this page
  • Міжнародне законодавство
  • Національне законодавство

Was this helpful?

Чинне законодавство

PreviousПолітична корупціяNextСтруктура антикорупційних органів України

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Українське законодавство значно еволюціонувало з моменту проголошення незалежності. Насамперед це стосується сфери запобігання корупції. Більшість змін, щоправда, відбулися після Революції Гідності.

Загалом, законодавство у цій сфері поділяється на 2 види. Зовнішнє, тобто міжнародне. Та внутрішнє — національне. Вони регулюють відносини щодо запобігання та протидії корупції як на публічному (держава-держава), так і приватному (особа-держава) рівнях.

Міжнародне законодавство

  • від 31 жовтня 2003 року зобов’язує держав-учасниць створити кілька антикорупційних інструментів. Вони спрямовані на запобігання корупції, зокрема, внутрішнє та зовнішнє отримання хабара, привласнення, торгівля з пов’язаними особами та відмивання коштів. Конвенція посилює міжнародне співробітництво у сфері розслідування злочинів та надає ефективні юридичні механізми щодо повернення активів, технічної допомоги та обміну інформацією.

  • № ETS173 від 27 січня 1999 року містить перелік визначених заходів. Їх необхідно вжити на національному рівні, щоб боротися з корупцією. Насамперед це стосується зловживання впливом, відмивання доходів, отриманих від злочинів, пов'язаних із корупцією, дачі та одержання хабарів у приватній та публічні сферах, а також створення відповідних органів за необхідності.

  • від 15 травня 2003 року № ETS 191 зобов’язує держав-учасниць встановити в національному законодавстві кримінальну відповідальність за умисну обіцянку, пропонування чи надання будь-якою особою прямо чи опосередковано будь-якої неправомірної переваги арбітру, який здійснює свої функції відповідно до арбітражного законодавства відповідної держави.

  • від 4 листопада 1999 рокузобов’язує держав-учасниць вдосконалити національне законодавство щодо боротьби з корупцією та передбачити дієві механізми захисту прав у разі їх порушення. Конвенція також посилює міжнародне співробітництво у питаннях, що стосуються цивільного провадження у справах про корупцію. Зокрема, щодо вручення документів, збирання доказів в інших країнах, юрисдикції, визнання та виконання рішень судових органів іноземних держав.

  • (GRECO/ГРЕКО) встановлює антикорупційні стандарти до діяльності держави та контролює відповідність практики цим стандартам. Допомагає виявити недоліки в національній антикорупційній політиці та пропонує необхідні законодавчі, інституційні чи оперативні заходи. Надає майданчик для обміну найкращими рішеннями в галузі викриття й запобігання корупції.

Національне законодавство

  • на 2014-2017 роки» Стратегія покликана визначити першочергові заходи із запобігання та протидії корупції, що повинні створити основу для подальшого проведення реформи у цій сфері, закласти засади формування та реалізація державної антикорупційної політики, запобігання корупції, покарання за корупцію, формування негативного ставлення до корупції, та оцінки результатів та механізм реалізації антикорупційної стратегії.

  • визначає правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

  • визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні. Зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів. Правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Закладає засади функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції.

  • визначає правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

  • визначає правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань (ДБР).

  • визначає правові основи організації та діяльності Вищого антикорупційного суду України (ВАС).

  • у частині про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Цей нормативно-правовий акт визначає правові основи організації та діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції
Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією
Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією
Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією
Угода про створення групи держав по боротьбі з корупцією
Закон України “Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія)
Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»
Закон України «Про запобігання корупції»
Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»
Закон України «Про Державне бюро розслідувань»
Закон України «Про Вищий антикорупційний суд»
Закон України «Про прокуратуру»